Зміст
Сучасний митець Кім Хонрок
Кім Хонрок — корейський сучасний митець, який почав із живопису й розширив свою практику до перформансу, фотографії, відео та інсталяції.
Народився 1985 року, закінчив старшу школу Хвімун і 2005 року вступив на відділення живопису Коледжу образотворчих мистецтв Університету Хонгік, де спеціалізувався на живописі.
Під час навчання в університеті він створив власну майстерню й продовжував працювати як в університеті, так і поза ним. Спілкуючись із фотографами, відеографами, моделями, акторами та людьми з інших сфер, знайомився з різними методами роботи й поглядами. Так він зацікавився тим, що ту саму подію можна тлумачити по-різному залежно від становища й досвіду спостерігача.
Між фактом і сприйняттям
Після військової служби й повернення до університету Кім Хонрок розпочав діяльність митця 2008 року, ще студентом, створюючи твори під спільною назвою Підказка до відновлення автентичності. Замість висувати на передній план емоції чи висновки митця, він представляв ситуації, в яких перебували люди, події та дії, залишаючи глядачам простір для самостійного мислення.
Тут «об’єктивне вираження» не означає зникнення погляду митця чи ціннісного спрямування твору. Судження митця неминуче впливає на вибір теми й побудову ситуації. Об’єктивність, якої прагнув Кім Хонрок, була радше зменшенням емоційної постановки й прямого пояснення, щоб перед глядачем спочатку постали тема та ситуація.
Підказка до відновлення автентичності: Чищення зубів
Підказка до відновлення автентичності: Чищення зубів, розпочата 2008 року, є серією перформансів і фотографічних творів, що розміщує щоденну дію, повторювану багатьма людьми, серед різних осіб та в різних місцях.
Чищення зубів зазвичай є гігієнічною дією в приватному просторі. Митець переніс її перед художній твір, у майстерню під час заняття з малювання оголеної натури й у кінотеатр. Однак значення роботи ширше за показ звичної дії в незвичних місцях. Чищення зубів спонукає в межах однієї сцени переосмислити зв’язки між митцем і твором, студентом і творчим суб’єктом, мистецтвом та індустрією.
Підказка до відновлення автентичності: Чхве Чонсік
Підказка до відновлення автентичності: Чхве Чонсік / Лямбда-друк, 2008, Кім Хонрок
Двоє людей чистять зуби перед твором митця Чхве Чонсіка. Замість показувати споглядання мистецтва, робота поєднує в одному кадрі сам твір і щоденну дію, яку Чхве Чонсік виконує перед ним. Це спонукає знову розглянути зв’язок між автором і його твором.
Підказка до відновлення автентичності: Заняття з малювання оголеної натури
Підказка до відновлення автентичності: Заняття з малювання оголеної натури / Лямбда-друк, 2008, Кім Хонрок
Цей перформанс відбувся під час заняття з малювання оголеної натури. На занятті, присвяченому спостереженню й малюванню людського тіла, митець самостійно обрав чищення зубів і перетворив цю дію на твір.
Позиції студента й митця поєднуються в одній сцені. Навіть в освітньому процесі проявляється творчий суб’єкт, який задумує та виконує роботу за власним рішенням. Твір не обмежує студента статусом того, хто ще не став митцем, а бачить у ньому автора, який уже самостійно створює й виконує роботи.
Підказка до відновлення автентичності: Megabox
Підказка до відновлення автентичності: Megabox / Лямбда-друк, 2008, Кім Хонрок
Кілька людей стоять разом і чистять зуби в COEX Megabox. Крім учасників, зібраних для знімання, запросили перехожих поблизу. Дехто приєднався на місці й чистив зуби як учасник створення роботи.
Кіно зустрічається з глядачами через індустріальну систему виробництва, розповсюдження й показу. Візуальне мистецтво також взаємодіє із суспільством через структури створення, виставляння, обігу й торгівлі.
Ця робота поєднує в одному кадрі спільне для кіно й візуального мистецтва: обидва є художнім вираженням, що існує за комерційних умов. Вона спонукає переосмислити різні погляди, за якими індустріальний характер кіно легко приймають, а візуальне мистецтво вважають лише чистою сферою, відокремленою від ринку.
У цих трьох роботах чищення зубів стає засобом перенесення щоденної дії в незвичне місце та дією, що знову ставить під питання межі між митцем і твором, студентом і творчим суб’єктом, мистецтвом та індустрією.
Підказка до відновлення автентичності: Хон Сокчхон
Підказка до відновлення автентичності: Хон Сокчхон
Підказка до відновлення автентичності: Хон Сокчхон / Лямбда-друк, 2011, 120 × 120 см, Кім Хонрок
Після публічного камінг-ауту 2000 року Хон Сокчхон один за одним залишив телевізійні проєкти, у яких брав участь. Згодом, після тривалого часу, погляд суспільства й медіа змінювався, і він повернувся на телебачення, відновивши активну діяльність. Кім Хонрок створив цей твір разом із ним у 2011 році.
Замість оцінювати особисту зміну Хон Сокчхона, робота пропонує замислитися, як змінилися погляди суспільства й медіа на нього. Вона не визначає його ідентичність одним поясненням, а досліджує зміни сприйняття довкола нього.
Розширення засобів вираження з основою в живописі
Олія на полотні, 120 × 120 см, 2010, Кім Хонрок
Кім Хонрок продовжував займатися живописом, розширюючи свої засоби вираження до фотографії, перформансу та інсталяції. Він не відмовився від живопису заради інших медіа, а обирав їх відповідно до теми й методу роботи.
Яєчна темпера на дерев’яній дошці, 2004, із портфоліо для вступу до Університету Хонгік, Кім Хонрок
Олія на полотні, 2007, автопортрет, Кім Хонрок
Робота яєчною темперою 2004 року, автопортрет 2007 року й олійний живопис 2010 року показують, що практика Кіма Хонрока почалася з живопису. Подальші фотографічні роботи, перформанси, відео та інсталяції можна розглядати радше як розширення способів вираження, ніж як розрив із живописом.
Перша персональна виставка
Підказка до відновлення автентичності: Буссо, Рауль
Підказка до відновлення автентичності: Буссо, Рауль / інсталяція, перформанс, відео, фотографія, текст / п’ятиденний перформанс, виставковий простір відкритий 24 години на добу / 2013 / Кім Хонрок
«Підказка до відновлення автентичності: Буссо, Рауль» — перша персональна виставка Кіма Хонрока, присвячена досвіду родини Буссо, яка 1993 року вирушила плотом із Куби до Сполучених Штатів. Вона відкрилася 25 березня 2013 року, через двадцять років після початку подорожі, й тривала до 31 березня.
Двоє дітей, які вирушили в подорож із родиною, мали чотири та п’ять років; Раулю Буссо-молодшому тоді було п’ять. За спогадами родини, Рауль Буссо та його супутники підготували пліт у мангровому лісі, уникаючи спостереження кубинської берегової охорони, й уночі вийшли в море.
Рауль Буссо-молодший пам’ятав, як вони притулялися одне до одного, щоб зігрітися в холодному морі, та як сподівався дивитися мультфільми на телебаченні у США без відключень електрики. Під час подорожі шторм відніс родину від курсу, і вона дрейфувала п’ять днів. Спочатку її помітило рибальське судно, а потім врятувала Берегова охорона США.
Кім Хонрок зустрівся з Раулем Буссо-молодшим та взяв у нього інтерв’ю про досвід родини. У 2013 році, через двадцять років, він виготовив пліт тієї самої форми й розміру із заліза, алюмінію, велосипедних коліс і весел та встановив його у виставковому просторі.
Митець і вже дорослий Рауль Буссо-молодший їли, спали й жили на плоті п’ять днів. Спираючись на тодішні запаси родини, у перформансі використовували Spam, шоколад і воду. Галерея залишалася відкритою цілодобово протягом усього перформансу.
У цій роботі глядачі не залишалися зовні, спостерігаючи лише готовий результат. Вони наближалися до простору, де жили митець і Рауль Буссо-молодший, слухали їхню історію та розмовляли з ними; ці зустрічі також стали частиною перформансу.
Кадри Берегової охорони Сполучених Штатів / Флорида, США / 6 хвилин 50 секунд / 1993
У галереї також представили кадри подорожі й порятунку 1993 року. Поєднавши в одному просторі історичний запис і перформанс двадцять років потому, виставка дозволила розмірковувати про зв’язок між пережитим досвідом, пам’яттю та відтворенням.
Виставка поставила розрив між США з ліберальною системою та Кубою із соціалістичною системою поруч із відносинами між Республікою Корея та Північною Кореєю. В одному творі було зіставлено відмінності систем у різних часах і місцях.
Рівно через двадцять років, у 2013 році, митець переніс відплиття родини Буссо із соціалістичної Куби до ліберальних США 1993 року у виставковий простір Південної Кореї. Коли відносини США та Куби переосмислювали через відносини двох Корей, перетнулися цінності й символи різних часів і місць.
Подорож родини Буссо представлено не лише як регіональний досвід міграції, а як подію, в якій родина обрала напрямок життя між різними політичними системами. Її досвід показує сучасним глядачам цінність і життєве значення лібералізму, що захищає особистий вибір і свободу пересування.
Рауль Буссо-молодший і митець Кім Хонрок сидять на плоті під час перформансу. Позаду видно текст, що документує подорож родини Буссо.
Виставковий простір, у якому разом розміщено пліт, фотопортрети та відеоінтерв’ю.
Вигляд інсталяції з плотом та відео, яке документує подорож і порятунок 1993 року, розміщеними одне навпроти одного.
Виставкова стіна з фотографічними портретами родини Буссо та людей, які здійснили подорож разом із ними.
Виставкова стіна з текстом, що документує перебіг подорожі родини Буссо.
Перформанс не був спробою буквально відтворити досвід двадцятирічної давнини. Через обмеження простору, часу та їжі робота прагнула наблизитися до пам’яті родини й поділитися із сучасними глядачами значенням вибору на користь свободи.
За спогадами родини Буссо, першою їжею після прибуття до Сполучених Штатів у 1993 році була їжа з McDonald’s. Спираючись на цей спогад, Кім Хонрок і Рауль Буссо-молодший їли McDonald’s на плоті в останній день перформансу 2013 року. Цей досвід привів до другої персональної виставки Кіма Хонрока «Підказка до відновлення автентичності: McDonald’s», що відбулася того самого року.
Кім Хонрок і Рауль Буссо-молодший їдять їжу McDonald’s на плоті в останній день перформансу, 30 березня 2013 року
Друга персональна виставка
Підказка до відновлення автентичності: McDonald’s
Підказка до відновлення автентичності: McDonald’s / Алмазний пил на паперовій обгортці гамбургера, 2013, Кім Хонрок
«Підказка до відновлення автентичності: McDonald’s» була другою персональною виставкою Кіма Хонрока 2013 року. Митець наніс алмазний пил на обгортки гамбургерів McDonald’s, зібрані в кількох містах.
Для родини Буссо McDonald’s залишився в пам’яті першою їжею після прибуття до США; у творі він є конкретним досвідом першої зустрічі з лібералізмом і капіталістичним суспільством. Інший глядач може бачити щоденну їжу чи знайомий міжнародний бренд. Твір показує, що один предмет має різні значення й цінності залежно від особистого досвіду, місця й часу.
Кім Хонрок наніс алмазний пил, що має високу ціну й мінову вартість на капіталістичному ринку, на масово вироблені обгортки, які викидають після використання. Алмазний пил у цих творах — не порошок, а дуже дрібні природні алмази з численними гранями, здатними відбивати світло.
Споживчий виріб, який викидають після використання, та коштовний камінь зустрічаються на одній площині. Слід щоденного споживання, що став для родини початком знайомства з капіталізмом, поєднується з предметом, у якому зосереджена висока ринкова вартість. Без прямого позначення капіталізму словами чи гаслами зв’язок двох матеріалів стисло розкриває широкий спектр цінностей, що формуються в ньому.
Підказка до відновлення автентичності: Чикаго, США / Алмазний пил на паперовій обгортці гамбургера, 2013, Кім Хонрок
Підказка до відновлення автентичності: Хошимін, В’єтнам / Алмазний пил на паперовій обгортці гамбургера, 2013, Кім Хонрок
Підказка до відновлення автентичності: Буенос-Айрес, Аргентина / Алмазний пил на паперовій обгортці гамбургера, 2013, Кім Хонрок
За тодішніми виставковими матеріалами, за допомогою багатьох людей митець зібрав обгортки McDonald’s із двадцяти країн. Кожен твір назвали за містом і країною, де зібрали обгортку. Серія поєднала сліди виробництва, розповсюдження й споживання одного світового бренду в різних регіонах.
За записами митця, для збору обгорток він просив допомоги в корейських посольств кількох країн та інших організацій. Чхве Сівон повідомив міжнародних шанувальників про збір, і люди за кордоном також долучилися.
Митець записав, що під час збору обгорток із деяких регіонів надходили відповіді про відсутність ресторанів McDonald’s. Отже, серія також містить запис того, що присутність McDonald’s тоді відрізнялася залежно від регіону.
У серії McDonald’s є і першою їжею родини Буссо у США, і предметом конкретного досвіду капіталізму в щоденному споживанні, глобальному виробництві й розповсюдженні. Поєднуючи викинутий споживчий предмет із коштовним каменем справді високої ціни й мінової вартості, твір показує створення та обмін різних форм цінності в капіталізмі.
Перетворення обгортки, яку мали викинути, на мистецький твір із новою цінністю завдяки поєднанню з алмазним пилом пов’язане з дією капіталізму, у якому цінність створюється й розширюється через виробництво, розповсюдження, обмін і творчість. Через досвід капіталізму, з яким родина Буссо зіткнулася після прибуття до США, робота знову розглядає особистий вибір, можливості й потенціал створення цінності.
Твори серії також показали на LA Art Show у Los Angeles Convention Center у 2014 році.
Третя персональна виставка
Підказка до відновлення автентичності: Військова сексуальна рабиня
Підказка до відновлення автентичності: Військова сексуальна рабиня / відео та інсталяція, 2015 / Кім Хонрок
«Підказка до відновлення автентичності: Військова сексуальна рабиня» була третьою персональною виставкою Кіма Хонрока, що тривала з 23 липня до 23 серпня 2015 року.
Замість поширеного вислову «жінки для втіхи японських військових» митець використав у назві слова «військова», «сексуальна» й «рабиня». Так він прагнув пряміше розкрити характер війни та інституційного сексуального насильства, яким присвячена виставка.
Виставка зафіксувала у відео, фотографії та інсталяції п’ятьох постраждалих від системи «жінок для втіхи» японської армії, які були живими під час створення роботи 2015 року: Пак Оксон, Лі Оксон, Кім Сунок, Кім Кунджа та Кан Ільчхуль.
Три персональні виставки утворили послідовне дослідження впливу різних систем та історій на життя людей. Через вибір і пересування родини перша розглядала цінність і значення лібералізму. Поєднуючи різнорідні предмети, друга досліджувала цінності, що формуються в капіталізмі, та їхнє значення. Третя зафіксувала наслідки імперіалізму в індивідуальному житті через обличчя й погляди п’яти жінок.
Підказка до відновлення автентичності: Пак Оксон
Фотографія, 2015 / Кім Хонрок
Підказка до відновлення автентичності: Лі Оксон
Фотографія, 2015 / Кім Хонрок
Роботу побудовано як проєкцію відео п’яти жінок на білий бавовняний екран розміром 3 × 2 м.
У відео п’ять жінок не відтворюють пережитого насильства й не промовляють окремо підготовлених реплік. Вони сидять на стільці й дивляться в камеру, зводячи до мінімуму рухи, що підкреслюють певну емоцію. Глядач зустрічається з їхніми поглядами на рівні очей у зображеннях, проєктованих у розмірі, близькому до реального.
За робочими записами митця, під час знімання дехто з п’яти жінок запитав, чи зображення призначені для новин або посмертного портрета. Почувши, що їх знімають для мистецького твору, деякі поправили волосся чи переодяглися перед камерою.
Ця структура відповідала методу, який прагнув зафіксувати їх не як постаті, замкнені в одній емоції чи уявленні про вигляд «жертви», а як окремих людей на ім’я Пак Оксон, Лі Оксон, Кім Сунок, Кім Кунджа та Кан Ільчхуль.
Підказка до відновлення автентичності: Кан Ільчхуль
Фотографія, 2015 / Кім Хонрок
Відвідувач зустрічається поглядом із покійною Кім Кунджа у відео
Стілець, використаний під час знімання п’яти жінок, також поставили у виставковому просторі. Стілець у відео й справжній стілець розмістили навпроти один одного, поєднавши час знімання з часом виставки.
Глядачі могли сісти на стілець і зустрітися поглядом із людиною у відео на рівні очей. Стілець став засобом зв’язку між п’ятьма учасницями знімання й сучасними глядачами, дозволяючи їм зустрітися обличчям до обличчя.
Кім Кунджа народилася 1926 року в Пхьончхані, у провінції Канвондо. У 1942 році її силоміць забрали до станції «для втіхи» японської армії в Хуньчуні, у китайській провінції Цзілінь. Зазнавши насильства протягом приблизно трьох років до визволення, вона повернулася до Кореї.
У 2007 році вона свідчила про пережите насильство на слуханнях у межах роботи Комітету закордонних справ Палати представників США. У 2000 й 2006 роках пожертвувала The Beautiful Foundation по 50 мільйонів вон, загалом 100 мільйонів вон, заклавши основу «Фонду бабусі Кім Кунджа». Завдяки додатковим пожертвам громадян до липня 2017 року фонд підтримав оплату навчання приблизно 250 студентів університетів, які залишили заклади захисту дітей.
За свідчення й благодійність Кім Кунджа отримала 2014 року медаль Камелії Ордена громадянських заслуг. У роботі 2015 року вона також зафіксована з цією медаллю.
Кім Кунджа померла 23 липня 2017 року.
Після створення твору Кім Сунок померла 5 грудня 2018 року, Пак Оксон — 7 вересня 2024 року, а Кан Ільчхуль — 28 березня 2026 року.
Підказка до відновлення автентичності: Кім Кунджа
Фотографія, 2015 / Кім Хонрок
Ця робота не зводить історію системи «жінок для втіхи» японських військових до одного пояснення чи емоції. Вона представляє сучасним глядачам імена, обличчя й погляди п’яти жінок та просить замислитися про наслідки імперіалізму й війни в житті людей.
Відео та стілець, використаний під час знімання, дозволяють і сучасним глядачам, які не можуть особисто зустрітися з п’ятьма жінками, побачити їхні зображення на рівні очей.
Автентичність, підказка, відновлення
«Автентичність» у назві твору вказує на причину його виникнення та сутність, що лежать за межами видимих образів і звичних оцінок тем та подій, які він розглядає. Замість закріплювати тлумачення в одному висновку, твір залишає можливість наблизитися до цього джерела з різних поглядів і за різних обставин.
Практика Кіма Хонрока зосереджена на показі конкретних людей, предметів і подій, щоб глядач міг мислити самостійно, а не приймати визначене тлумачення. Це не означає нечіткості погляду чи цінностей твору. Митець обирає важливі для себе теми й вибудовує ситуації, дозволяючи глядачеві самостійно розглянути їхній зміст.
«Підказка» в назві — не висновок, а початок роздумів. Ним може бути звична дія, людське обличчя, пам’ять родини чи викинута обгортка.
«Відновлення» означає радше перегляд знайомих подій, предметів і людей та прагнення наблизитися до їхньої сутності, ніж повне повернення до минулого стану.
Серія «Підказка до відновлення автентичності» почалася зі щоденного чищення зубів і продовжилася суспільним поглядом на людину, вибором і пересуванням родини, цінністю лібералізму, цінностями, що формуються в капіталізмі, та обличчями жертв війни.
У різних роботах Кім Хонрок спонукає глядачів знову розглянути те, що вони вже вважали знайомим, і замислитися над значенням свободи, вибору, цінності та людської гідності в житті окремої людини.